телефон приймальні
+38 (0382) 79-47-26




 

Екскурс у географію місцевості

 
НапечатьПечатать страницу

 

Місто над Бугом. Географічний нарис.

 

 

 

2.      Екскурс у географію місцевості.

 

 

Місто Хмельницький розташоване у межах Подільської височини у центральній частині області на річці Південний Буг при впадінні в нього річки Плоскої. Абсолютні висоти коливаються в межах 360 м над рівнем моря.

Рельєф області сформувався під дією внутрішніх і зовнішніх сил, що впливають на земну поверхню. Внутрішні сили спричинили тектонічні рухи, які розбили кристалічний щит і фундамент плити на окремі блоки і підняли або опустили їх. Кристалічний фундамент місцевoсті, на якій стoїть Хмельницький залягає неглибоко, не більше 100 метрів від поверхні. Поверхня – хвиляста рівнина, характеризується значним ерозійним розчленуванням, що зумовлює досить помітну крутість схилів і розвиток лінійної, а ще більше площинної ерозії. Серед зовнішніх рельєфоутворюючих чинників найбільше значення має діяльність поверхневих вод. Водна ерозія (розмив і змив відкладів текучими водами – річками і опадами) утворює промоїни, яри, балки, долини з пологими, скелястими чи каньйоноподібними схилами. Змив відкладів з великих площ призводить до виположування схилів та вирівнювання поверхонь.

Долини річок, що протікають у нашій місцевості, і балки прорізують всю товщу лесовидних суглинків і врізаються у неогенові відклади глинисто-піщаного складу. Найбільш поширеними формами рельєфу можна вважати балки зі спадистими, а місцями крутими схилами і широкими днищами. У нижніх частинах балочних схилів, у місцях виходів сарматських пісків і глин, часто трапляються зсуви, а також невеликі кар’єри на околицях міста, де заготовляють пісок і глину. Ріки Південний Буг та Плоска  мають південно-східне простягання і, ймовірно, успадкували давню неогенову сітку річкових долин.

Територія міста та його околиць належать до лісостепового типу подільських ландшафтів, групи ландшафтів центральноподільського підтипу, Вовчко-Бужоцького природного району.

  Переважають опідзолені чорноземи, сірі та ясно-сірі опідзолені ґрунти. На горбах збереглись масиви дубово-грабових лісів. У долині річки Південний Буг заплави заболочені, зайняті торфовищами і болотистими луками.                                                                                                                                          

             Клімат зумовлений географічним положенням у центральній частині Правобережної України та впливом Волино-Подільської височини. Загалом він помірно-континетнальний з мякою зимою та досить теплим вологим літом.

На температуру приземного шару повітря певний вплив має поверхня: рельєф, рослинність, водоймища.  Так, циклони з повітрям морського походження в холодну пору року  зумовлюють підвищення температури, інколи відлиги, значну хмарність, тумани. Влітку, навпаки, з ними пов’язані не тільки опади, але й зниження температури. Антициклони та східні вітри влітку зумовлюють суху ясну погоду, а зимою – зниження. У третині всіх днів холодного періоду спостерігаються відлиги. Середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) +18 оС - +19 оС, а найхолоднішого (січня) -5 оС - -6 оС. Максимальна температура влітку досягає +36 оС  – +38 оС, мінімальна взимку -31 оС - -35 оС.

            Протягом року переважає західно-східний перенос повітряних мас. Інтенсивно відбувається трансформація атлантичного повітря в континентальне.

Циклони, що надходять з північної Атлантики, захоплюють територію нашого краю своєю південною периферією. У холодну пору року  збільшується вплив циклонів середземноморського походження. Циклони зумовлюють значну хмарність та опади, зниження температури влітку та підвищення її взимку. Зі Скандинавії у тилу атлантичних циклонів надходить холодне повітря, що викликає приморозки майже щорічно у кінці весни та на початку осені.

Напрям вітру визначається розподілом тиску повітря та характером атмосферної циркуляції. У перехідні пори року найчастіше повторюються  південно-східні вітри, трохи рідше – північно-західні; влітку  переважають північно-західні та західні вітри; взимку – південно-східні і північно-західні вітри. Влітку порівняно з зимою майже у півтора рази збільшується кількість днів з тихою погодою.

Більша кількість опадів випадає влітку, у теплу пору року вони часто мають зливовий характер. Спостерігаються також тумани, ожеледь, паморозь, завірюхи, грози, град. Більшість з них – явища небезпечні і завдають шкоди.

Наше місто розкинулось на берегах річок Плоска і Південний Буг.  Плоска є невеликою річкою, яка торує свій шлях з заходу на схід і протікає в Західній частині міста в районі Гречан. Плоска є окрасою парку ім. Чекмана, вона розтікається у вигляді каналів. Південний Буг — друга за величиною ріка краю, що впадає в Чорне море. Довжина її становить 792 км. Відіграє незмінну роль у гідроенергетиці, зрошенні полів, рибництві. Бере початок на околиці с. Холодець, що у Волочиському районі. Тут було велике озеро, яке люди нарекли Матір Божа. Хмельниччині належить верхів’я річки завдовжки 120 кілометрів. Долина Південного Бугу в межах міста неглибока та широка, із заболоченим днищем. До долини прилягає розгалужена мережа балок.

Південний Буг відігравав і нині відіграє виключну роль у народному господарстві, про що засвідчують історичні документи. Так, у стародавніх греків ріка відома під назвою Гіпаніс, у літописах - як Богь, Бьоугь, на картах XV–XVII століть — Вод, Воп, в «Книге большому чертежу» — Бокг. Сучасна назва Буг походить із балтослов’янського і означає «усуваюся з дороги, тікаю, вигинаюся, нахиляюся додолу».

 На території  Хмельницької області поширена рослинність двох геоботанічних зон України - Полісся і Лісостепу. На Поліссі переважають хвойні ліси, в Лісостепу - широколисті. Тепер ліси займають 12,4% території. У лісах, особливо північної, поліської частини області водиться багато диких тварин (лисиці, вовки, козулі, борсуки), птахів, а у водоймах - риби (лящі, сазани, язі, лини, окуні тощо).

Значна увага в місті приділяється розвитку паркових зон та пам’ятних місць, збереженню та примноженню зелених насаджень. Озеленення – один з показників, який свідчить про рівень загальної культури мешканців будь-якого міста. Парки, сквери, алеї і бульвари створюють сприятливий мікроклімат і оздоровляють довкілля, стають місцями відпочинку і розваг городян.

  Зелені масиви Хмельницького представлені у вигляді 5 парків, 3 скверів, 2 природоохоронних зон, спортивного парку, дендропарку та ботанічного саду.

 

Парк культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана

 

Парк культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана — центральний великий парк м. Хмельницького.

Площа — 55,2745 га. При вході до парку є алея скульптур, зокрема вхід прикрашає велика підкова, на яку молодята вішають замок в знак міцного та вічного кохання в шлюбі. На території парку розташований маленький зоопарк, атракціони, місця для відпочинку.

 

 

 

Парк «Подільський»

 

З метою створення місць відпочинку для мешканців Південно-Західного мікрорайону, міською Радою в 1998 році прийнято рішення про створення та облаштування нового парку відпочинку. Він розташований по Львівському шосе загальною площею 6 га.

 

 

Парк «Заріччя»

 

Парк «Заріччя» — парк площею 4,2 га. Розташований у одному із спальних мікрорайонів міста у зеленій зоні між вулицями Свободи – Перемоги.

 

 

 

Дендропарк «Поділля»

 

Дендропарк «Поділля» — площею 30,5 га, розташований у північно-східній частині міста. При вході до парку височить величний монументальний пам’ятник воїнам Великої Вітчизняної Війни.

 

 

 

Сквер імені Тараса Шевченка

 

Сквер імені Тараса Шевченка — один із наймальовничих куточків Хмельницького, улюблене місце відпочинку багатьох хмельничан і гостей міста. Розташований у самому середмісті, поруч з вулицею Проскурівська.

 Вже понад ста років його тінисті алеї і доглянуті квітники милують око городян. На дитячому майданчику і з задоволенням грають діти.

 

 

Піонерський сквер

 

У далекому 1925 році в Проскурові пройшов перший місячник по озелененню міста. Саме тоді на розі вулиць 25-го Жовтня і Новобульварної (нині Проскурівської і Івана Франка) юні піонери-школярі заклали сквер, що одержав назву Піонерський. Піс ля Великої Вітчизняної війни на території парку були перепоховані воїни, що визволяли місто.

 

 

Парк імені Івана Франка

 

Парк імені Івана Франка — парк площею 2,12 га, що знаходиться в центральній частині міста і займає територію, обмежену вулицями: Проскурівською, І.Франка та залізничною колією. Це один із найдавніших й найулюбленіших парків хмельничан, який має славу спортивного та книжкового.

Від середини XIX століття ця місцевість являла болотяну заводь. Розповідають, що саме тут відпочивали міські мешканці, і можна було навіть у деяких, розчищених від очерету місцях, покупатись. У середині 1920-х років болото висушили та заклали парк.

 

 

Скейт парк

 

Нещодавно в місті Хмельницькому відкрили спортивно-розважальний парк для молоді.  Будівельні організації міста спорудили у ньому майданчик для занять скейтбордом. Скейт парк знаходиться біля Палацу творчості та юнацтва по вул. Свободи, 2/1

В парку є дві розгонки, фанбокс з 2-ма рейлами, невисокий флайбокс і плавний квотер.

 

 

 

Урочище "Лезнівський Ліс"

 

Знаходиться на північно-східній околиці міста. Займає досить велику територію. Досить популярне місце серед жителів міста.

 

 

 

Острів любові

 

Острів і водночас парк. Він знаходиться на річці Південий Буг біля ТЦ ОАЗИС. Потрапити на острів можна влітку за допомогою човна або катамарана, а взимку по кризі.

 

 

 

Парк Раково

 

Знаходиться в однойменному мікрорайоні Раково біля будинку культури ім. С. Петлюри. Створений для військових і їхніх сімей, які проживали в даному районі.

 

 

 

Ботанічний сад

 

 Він належить Хмельницькому національному університету. На його території зібрано багато видів різних квітів, дерев та кущів.

 

 

 

©Управління освіти Хмельницької міської ради, 2009
29000, Україна, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 53
info@education.km.ua

© Всі права на матеріали сайту education.km.ua охороняються
у відповідності з законодавством України.
Копіювання матеріалів без посилання на джерело заборонено.
Розробка сайту