Їх життя пов’язане з Хмельницьким

Їх життя пов’язане з Хмельницьким   У місті народилися: Павло Вигодовський (справжнє прізвище Дунцов) - єдиний декабрист, який мав селянське походження; Василь Зеньковський - філософ, психолог та церковний діяч, міністр сповідань Української Держави у 1918 р.; Георгій Верейський - народний художник РРФСР, дійсний член Академії мистецтв СРСР, майстер міського пейзажу і портретного живопису; Трохим Борима - професор, доктор медичних наук, акушер-гінеколог; Кость Місевич - бандурист, засновник кобзарської школи XX ст., діяч української революції 1917-20 рр. та руху опору в складі УПА; Аріель Дюран (Хая Кауфман) - американська письменниця, авторка (разом з чоловіком Уіллом Дюраном) всесвітньовідомої 11-ти томної "Історії цивілізації"; Серафим (Костянтин Свежевський) - православний церковний діяч Південної Америки, архиєпископКаракаський та Венесуельський, а також Бразильський; Григорій Щерба - мінералог, академік, доктор геологічних наук, Михайло Дейген - фізик-теоретик, член-кореспондент Академії наук УРСР; Іван Жулкевський - актор, народний артист України; Володимир Вайсер - Герой Радянського Союзу, танкіст, загинув під час визволення України від німецько-фашистських загарбників; Святослав Федоров - лікар-офтальмолог, академік, засновник науково-технічного комплексу "Мікрохірургія ока"; Анатолій Молотай - народний артист України, художній керівник, головний диригент Президентського оркестру України; Михайло Павловський - доктор технічних наук, доктор економічних наук, академік, заслужений діяч науки і техніки України, народний депутат України; Олександр Руцькой - льотчик, генерал-майор, Герой Радянського Союзу, учасник війни в Афганістані, згодом - Депутат РСФСР та віце-президент Росії; Сергій Нагарний - спортсмен-веслувальник, заслужений майстер спорту, Олімпійський чемпіон 1976 р.; Олександр Пономарьов - один із найкращих популярних співаків країни, народний артист України та багато, багато інших.    У місті бували: У 1671 році Плоскирів відвідав агент французького короля, відомий мандрівник Ульріх фон Вердум, який залишив один із найдавніших докладних описів містечка. З Плоскировом часів визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького пов’язують козацьких полковників Данила Нечая, Максима Кривоноса, Остапа Гоголя, польських полководців Миколи Остророга, Станіслава Лянцкоронського, Станіслава Потоцького. У 1792-1793 роках в Плоскирові кілька разів був проїздом з Меджибожа польський генерал, учасник антиколоніальної війни в США (1768 рік), відомий керівник польського повстання 1794 року Тадеуш Костюшко. Прямуючи поштовим трактом із Кам’янця-Подільського на Житомир, у жовтні 1846 р. в Проскурові зупинявся співробітник Київської тимчасової Археографічної комісії, у майбутньому видатний український мислитель, поет, художник Тарас Шевченко. Протягом 1856-58 рр. до повітового центру періодично приїздив із Чорного Острова вчитель місцевого дворянського училища, а згодом видатний поет-байкар Леонід Глібов. У 1857-63 рр. тут неодноразово бував фольклорист, етнограф Андрій Димінський. Молодий підпоручик Олександр Купрін служив у 46-му піхотному Дніпровському полку. Роки служби в Проскурові (1890-94 рр.) та враження від армійського життя знайшли своє відображення у повісті Купріна "Поєдинок", яка зробила майбутнього класика російської літератури знаменитим. За деякими даними, письменник зустрів тут своє перше кохання. У 50-60-х роках XIX ст. Проскурів відвідали композитори Діонісій Бонковський - автор відомої пісні "Гандзя", Владислав Заремба - автор пісні "Дивлюсь я на небо", видатний український поет Степан Руданський. У роки громадянської війни (1917 - 1920 рр.) Проскурів опинився в центрі боротьби українського народу за розбудову незалежної держави – Української Народної Республіки (УНР). У місті неодноразово бували провідні українські державні та військові діячі. Так, у лютому 1919 року на станції Проскурів біля трьох днів чекав можливості від’їзду за кордон колишній голова Центральної Ради УНР, видатний вчений-історик Михайло Грушевський. У Проскурові тричі перебував Уряд УНР та Директорія (березень та листопад 1919 року, червень 1920 року), а також українські війська. Тому не дивує, що тут неодноразово бували голова Директорії, Головний Отаман Симон Петлюра, командуючий Українськими Січовими Стрільцями Євген Коновалець, відомі урядовці та політики УНР Сергій Остапенко, Борис Мартос, Ісаак Мазепа та інші. У березні того ж року в Проскурів до Директорії приїжджала делегація ЗОУНР на чолі з її президентом Євгеном Петрушевичем. Саме тут відбулося останнє засідання Директорії в її повному складі (березень 1919 року).  У 1919 році, як вояк армії УНР, в місті деякий час перебував майбутній письменник та поет Володимир Сосюра, про що він згадує в романі "Третя рота". Червона армія неодноразово володіла Проскуровом, і в цей час у місті перебували відомі   червоні командири Микола Щорс, Віталій Примаков, Григорій Котовський, Ієронім Уборевич, Йона Якір. У квітні 1919 року перед  мешканцями міста виступав член  Всеукраїнського ревкому, майбутній нарком освіти УРСР  Володимир Затонський. Після закінчення грома­дянської війни у Проскурові бувало чимало визначних радянських діячів, зокрема, командуючий збройними силами  України і Криму Михайло Фрунзе у вересні 1921 року, голова ЦВК СРСР Михайло  Калінін та голова и Всеукраїнського ЦВК Григорій  Петровський у березні 1922 року. У 1921 році в місті розташувався штаб та супутні підрозділи 1-го кінного і корпусу Червоного козацтва. Корпусом в різні роки командували відомі червоноармійські полководці: Віталій Примаков, Ока Городовиков, Михайло Дьомичев та інші. До того ж, серед червоних козаків у Проскурові починали службу чимало видатних радянських військовослужбовців: маршал військ зв’язку Іван Пересипкін, маршал бронетанкових військ Павло Рибалко, маршал авіації Сергій Худяков, маршал Радянського Союзу Петро Кошевий та інші. У 1920-1922 роках в Проскурівському реальному училищ і навчався майбутній український письменник Микола Трублаїні, автор широко відомих творів «Лахтак» та «Шхуна «Колумб». У Проскурові в 1924-1926 рр. у Червонокозачій дивізії служив письменник Олесь Дончеико. Подільські враження відображені в перших його повістях «Сурми», «Золотий павучок». Також проходив службу в лавах Червоного козацтва письменник Ілля Дубинський - автор близько трьох десятків книг, з яких Поділлю присвячені твори «Контрудар», «Корпус Червоного козацтва», «Золота липа» та інші. У 1926-1930 рр. в місті мешкала і була обрана депутатом міської ради Ірина Коцюбинська, дочка Михайла Коцюбинського, літературознавець, заслужений працівник культури УРСР. У вересні 1938 року в Проскурові працювала знімальна група під керівництвом відомого кінорежисера, письменника, класика українського кіно Олександра Довженка , що знімала тут деякі епізоди фільму«Щорс». У перші дні Великої Вітчизняної війни в Проскурові знаходилися штабні та тилові установи Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника Михайло Кирпоноса. У місті був розгорнутий фронтовий пересувний госпіталь, у якому армійським хірургом працював видатний вчений, лікар Олександр Олександрович Вишневський, а серед працівників політ управління фронту перебували письмен­ники та поети: Олександр Твардовський – автор славнозвісної поеми "Василь Тьоркін" та Євген Долматовський – автор багатьох популярних пісень. Під час визволення області від німецько-фашист­ських загарбників у 1944 році у Проскурові перебувало командування 1-м Україн­ським фронтом на чолі з Маршалом Радянського Союзу Георгієм Жуковим , а також командувачі 1-ю гвардійською армією генерал-полковник Андрій Гречко, 3-ю танковою армією Павло Рибалко, 2-ю повітряною армією Степан Красовський. Очевидцем визволення Проскурова у березні 1944-року став видатний англійський письменник Джеймс Олдрідж, який на той час був зарубіжним військовим кореспондентом. Свої враження про бої за місто він передав у своєму репортажі.     Юрчук Сніжана ,Єсюнін Сергій		Презентація "Відомі Хмельничани"      Талановитий митець Мазур М.І.     І. Мерлені - олімпійська гордість Хмельницького